Автор Ольга Александрова
Письменник, журналіст, перекладач, колумніст журналу "Profiles", автор книг "Про-простір", "Казки для майже дорослих дівчаток", "#СТО історій у 100 словах", "Словник термінів". Автор публікацій у "Strategic Business Review", "Компаньйон", "Huxley", "Вся Європа", "Profiles".
«Коли я працювала в українському авіабудуванні, мене переповнювали радість та гордість за причетність до великої, важливої справи. Мені здавалося тоді, ну що може зрівнятися з літаком, що піднімається на крило? Тепер я знаю – це народження нової книги. Білий аркуш паперу, як безмежне непередбачуване небо. Тут все можливе. Народжуються нові світи, виходять з-під контролю персонажі, виникають нові обставини як зони турбулентності.
Для гарної книги завжди потрібна ідея, часом спірна, навіть провокаційна. А ось рецептів щастя в моїх книгах не знайти, у них лише деякі спостереження: якщо віриш у кохання – воно станеться, якщо робиш добро – тобі віддасться, якщо дивишся з надією у майбутнє – воно не підведе».
«Цілком незрозуміло, чому одні люди пишуть книги, а інші їх читають. Точно не з нудьги, запевняю Вас. Книжка наче довгий лист надісланий невідомому адресату. Бажано не одному.
Пишуть ті, хто знає: їм є що сказати і сказати це ще хочеться.
Написати книгу, напевно, найменше із зол.
Якщо Ви ловитимете за рукав перехожих або мовите з балкона, хто стане з вами зв'язуватися? Люди уникають персонального спілкування з божевільними. Напишіть книгу, і хтось її прочитає, навіть якщо буде впевнений, що автор не в собі, навіть якщо мине років сто. За умови, що книга гарна. А погану книгу й писати не треба, як і ділитися з іншими поганими снами.
Не розумію, навіщо вигадувати погані історії та капосних людей? Мої герої яскраві та добрі, зі своїми недоліками, звичайно. А хто їх не має? Я їх дуже люблю.»
https://www.facebook.com/olga.aleksandrova.7330
http://www.prostranstva.com.ua/?fbclid=IwAR3BhAkxYIokA-DNyd31HjMhaZB2DQI5npECBQKyDSWn8DeC9qNZyHKFmcM
