Збірка поезій "Послав я в небо свою молитву"
Послав я в небо свою молитву:
О боже, боже, спини ти кров.
Спини ти зваду, подай пораду,
Поглянь на діти, поглянь — заплач.
І тільки сяли узорозорі:
Хрести, чепіги, волосожар.
І лиш гойдались моря у морі,
А Бог десь думав і пив нектар.
Постлав я в небо молитву-скаргу:
О Боже, Боже, чого ж мовчиш!
Озвись громами, черкни вогнями,
Промов у бурі, що єсть ти, єсть.
І тільки тиші ненатлі очі
Палали злісно в облозі хмар.
І дні минали мов темні ночі,
А Бог десь думав і пив нектар.
Збірка неймовірної лиричної поезії Павла Тичини, що розкриває автора із тієї сторони, що мало відома широкому загалу читачів. Спільний проєкт видавництва та Літературно-меморіального музеє-квартири П.Г. Тичини в м. Києві.




