Корзина (0)
В корзине пусто!
Алишер Навои

Автор Алишер Навои


Нізамадді́н Мір Аліше́р Навої́ (чагат./перс. نظام الدین على شير هروی; узб. Alisher Navoiy)  (1441-1501) – великий поет і мислитель, державний діяч. Повне його ім'я Нізаміддін Світ Алішер. Писав вірші під псевдонімами Навої як у творах чагатайською мовою (староузбецькою мовою), так і фарсі (у перських творах). Є найбільшою фігурою узбецької літератури, яка у країнах відома як чагатайская література. Та й у літературі всіх тюркських народів немає фігури більші за нього.

Навої  з дитинства дружив з майбутнім правителем Хорасана (Трансоксанія) Хусайн Байкара (1469-1506). З 10-12 років став писати вірші. За відомостями сучасника Навої історика Хандаміра (1473 (76) -1534), відомий узбецький поет Лутфі (1369-1465) у свої літні роки зустрічається з Навої-дитиною і високо оцінює його поетичний талант.

Протягом свого життя Навої відвідує різні країни мусульманського Сходу, зустрічається зі знаменитими особистостями своєї епохи. Розвиває свою поетичну майстерність. У 1464-65 роках шанувальники творчості Навої готують першу його збірку поезій (диван). Цей факт показує, що до цього часу Навої  вже став відомим як поет. До 1469 - під час внутрішніх міжусобиць тимуридів - Навої був змушений жити далеко від свого рідного міста - Герата.

У 1469 р. темурид Хусайн Байкара захоплює Герат і стає правителем Хорасана. З цього часу починається новий етап у житті Навої. Він бере активну участь у політичному житті країни. У цьому року правитель Хорасана призначає Навої  посаду хранителя друку держави (мухрдар), 1472 року - вазиром. Він на своїй посаді надає велику допомогу культурній та науковій інтелігенції країни. Стає господарем великого майна.

У 1480-року власним коштом у Гераті та інших регіонах країни будує кілька мадресе, 40 рабатів (зупинка для мандрівників) 17 мечетей, 10 суфійських притулків (ханаках), 9 лазень, 9 мостів... І багато іншого для загального користування. Але така діяльність Навої на благо народу не подобається оточенню імператора і шляхом інтриг їм вдається зіпсувати ставлення Навої та Хусайна Байкара.

Останній звільняє Навої з посади і відправляє 1487 року у місто Астрабад як його глави. Тут він залишається протягом двох років і тільки після закінчення цього терміну Х. Байкара дозволяє йому повернутися в Герат і пропонує йому обійняти посаду в уряді. Але Навої відмовляється. Незважаючи на відмову Х. Байкара дає йому посаду наближеного султана-правителя («мукарабі хазраті султані»). На цій посаді Навої мав право брати участь у вирішенні всіх державних справ.

З цього часу починається нова епоха у житті поета, він більше займається творчістю. Основна частина його творів створена протягом цього періоду. Навої жив і творив останні роки правління тимуридів (1370-1506). Тож у його творах сильний суспільний дух, нагальні проблеми епохи. У 1490-1501 роки Навої  створив найліричніші, суспільно-філософські та наукові твори.

Творчість Алішера Навої велике. Обсяг шести його поем становлять близько 60 000 рядків (місру). У 1483-85 роки Навої  створив твір «Хамса» («П'ятериця»), що складається з поем: «Хайрат ал-абрар» («Збентеження праведних»), «Фархад ва Ширін» («Фархад і Ширін»), «Лайлі ва Мажнун», «Саб'аї сайяр» («Сім планет»), «Садді Іскандарі» («Стіна Іскандара»). Вони були створені з урахуванням традиції хамса — створення п'ятірки (п'яти поем).

«Хамса» Навої є першим твором у даному жанрі, створене тюркською мовою. Він доводить, що і тюркською мовою можна створити такий об'ємний твір. І насправді, Навої прагне довести, що і чагатайською (староузбецькою) мовою можна створити твір, який може стояти на одному рівні з твором із персько-таджицької літератури. І він цілком доводить це через свою п'ятірку.

Навої  пробує сили майже переважають у всіх поширених жанрах літератури мусульманського Сходу і показує, що має свій голос, стиль. У літературі Сходу було створено понад 120 поем на тему «Лайлі та Мажнун». Навої теж створює поему на цю тему зі своїм підходом. У поемі описується любов між Лайлі та Мажнуном. Навої  через описи цього прагне висловити та інтерпретувати людську та суфійську любов. Свої суфійські погляди Навої  висловлює ще поемах «Фархад і Ширін», «Хайрат ал-абрар». Суфійська тематика у його поемах піднімається на філософський рівень.

Водночас у цих поемах на порядок денний ставляться злободенні мирські проблеми через гуманістичні погляди поета. У двох інших поемах з «Хамса» Навої – «Саб'аї сайяр» і «Садді Іскандарі» на перше місце виходить проблеми, пов'язані з правителем (див.: Каюмов А. Садді Іскуандарій. Ташкент, 1980 узбецькою мовою).

Як відомо, Навої був близький до двору тимуридів і міг якось вплинути на правителя та друга Хусайн Байкару. І тому у згаданих поемах Навої висловив ідеї, адресовані Х. Байкаре: непостійність миру та царського трону; обов'язки правителя щодо свого народу... У традиції хамсаписання «Хамса» Алішер Навої відрізняється своїм суспільним та політичним характером, оригінальністю. Абд ар-Рахман Джамі (1414-1492) прочитавши «Хамса» Навої оцінив його дуже високо.

За своїм суспільним та художнім значенням «Хамса» Навої мав велике місце в Середній Азії. Її багато переписували. Нині маємо багато списків «Хамса» чи окремих поем із неї. Лише у фондах Інституту сходознавства ім. Абу Райхана Біруні зберігаються 166 рукописів, переписаних у XV-XX століттях, які мають або всі п'ять, або деякі поеми з п'ятірки. З них 84 списки мають усі п'ять поем. Розповсюдження та кількість списків «Хамса» Навої показує, що вона мала особливе місце в інтелектуальному житті Середньої Азії.

Протягом усього життя Навої  створив величезну кількість ліричних творів. Він у 1498 році закінчив складання збірки всіх його віршів, і створив чотири дивани-збірки під назвою «Хазаїн ал-маоні» («Скарбниця думок»). Усі вірші з цієї збірки мають обсяг понад 50 000 рядків. При цьому Навої написав вірші у 16 жанрах із існуючих 21 жанрів літератури мусульманського Сходу.

Навої зібрав свої вірші, написані перською мовою, під назвою «Дівані Фані». Він хотів змагатися і з перськими поетами. Якщо порахувати лише кількість віршів, написаних у жанрі газів із вищезгаданих збірок, їх обсяг становить 3150 одиниць. Можна стверджувати, що Навої лідирує хоча б кількістю створених ним віршів. Крім того, Навої зібрав свої касиди перською мовою і створив дві збірки: «Сіттаї зарурія» («Шість потреб») та «Фусулі арбаа» («Чотири сезони року»).

Алішер Навої через свою поезію підняв узбецьку (чагатайську) літературу нового рівня. Його лірика за широтою тематики та різноманітністю жанрів набагато перевершує узбецьку літературу до нього. Він і в ліриці, як і в поемах, висловив актуальні мирські та духовні, суфійські питання. Було також опубліковано релігійні твори Навої: «Арбаїн» («Сорок чотиривіршів»), «Мунаджат» («Мольба до Бога»).

Було опубліковано більш повний текст суфійського прозового твору «Насаїм ал-мухаббат» («Події кохання»), де даються відомості про 750 суфійських шейхів. Навої створив і наукові твори. До них можна віднести твори про зіставлення перських і тюркських мов «Мухакамат ал-лугатайн» («Суперечка двох мов», 1499); з літературознавства - "Маджаліс ал-нафаїс" ("Збори витончених"), з теорії аруза (розмір віршування) - "Мезан ал-авзан" ("Ваги розмірів"), з теорії жанру муамма - (шарада) "Муфрадат".

Крім цього, він створив трактати на історичну тематику «Таріхи мулуки Аджам» («Історія іранських царів»), «Тарихи анбія ва хукама» («Історія пророків та мудреців»). Зібрав свої художні листи до збірки "Муншаат". Його мемуаристика: життєпис Абд Ар-Рахмана Джамі - «Хамсат ал-мутахаййірін» («П'ятірка збентежених», 1494), «Халаті Сайїд Хасан Ардашер» («Життєпис Сайїд Хасан Ардашера»), «Халаті »).

Останнім твором Навої  є «Махбуб ал-кулуб» (1500). У ньому виражені його останні погляди на суспільство і політику.

Все своє життя Алішер Навої комбінував літературні дії з політичними. Будучи людиною високого становища, він зробив значний внесок у вдосконалення соціально-економічного життя країни; заступництво науки, мистецтва та літератури; завжди намагався встановити мир та гармонію.

Як бачимо, спадщина Навої за тематикою та за жанром різноманітна. Його твори з ХV і донині служать розвитку узбецької літератури. Повіками його твори були об'єктом наслідування та наснаги.



Нет товаров